Чому в наших школах суцільні фальш і брехня?

Автор: Ігор Лікарчук, екс-керівник Українського центру оцінювання якості освіти, в. о. директора Навчально-методичного центру забезпечення якості освіти.

Рано-ранесенько підібрав людину, котра стояла на зупинці, очікуючи рейсового автобуса. Дуже розумний, начитаний, інтелігентний чолов’яга. Дізнавшись, що я маю якесь відношення до освіти, запитав дозволу на пряме запитання і попросив відвертої відповіді.

Запитання таке: «Чому в наших школах суцільні фальш і брехня? Невже ті, хто фальшує і бреше, не свідомі того, що учні те все бачать і, намагаючись пристосуватися до соціуму, у якому знаходяться більшу половину дня, також вчаться брехати і фальшивити?»

МОН розробило проекти освітніх програм для 3-4 класів

Міністерство освіти і науки пропонує до громадського обговорення два варіанти проектів Типових освітніх програм для 3-4 класів початкової школи, а також навчальні програми з української мови як державної та мов національних меншин.

Проекти документів розроблені з урахуванням вимог нового закону «Про освіту» та Державного стандарту початкової освіти.

Зауваження та пропозиції до проектів Типових освітніх та навчальних програм можна надсилати до 10 листопада 2018 року на електронні адреси: a_lototska@mon.gov.ua, oks_on@ukr.net, r.shyyan@gmail.com, o_kovalenko@mon.gov.ua та olena7linnik@gmail.com.

ПРОЕКТИ ОСВІТНІХ ПРОГРАМ

МОН розробило нові зразки документів про середню освіту

Міністерством освіти розроблений та запропонований до громадського обговорення проект наказу «Про деякі питання документів про загальну середню освіту», що містить нові зразки документів про освіту.

МОН розробило новий Порядок поділу класів на групи

Міністерством освіти і науки розроблений та запропонований для громадського обговорення новий Порядок поділу класів на групи при вивченні окремих предметів. Документ визначає умови поділу класів на групи в українських школах.

Планується, що поділ класів на групи здійснюватиметься за умови, якщо гранично допустиме навчальне навантаження на здобувачів освіти не перевищуватиме загальну кількість годин, передбачених навчальними планами для таких класів та груп з урахуванням поділу.

Директор, на якого чекає українська школа

Зміни вже стали звичним словом для директорів та вчителів. Це і щоденна реальність, і щоденний виклик, особливо зважаючи на ряд обмежень, які існують в системі освіти сьогодні, ускладнюючи роботу шкіл.

Вчителі та директори, які прагнуть розвиватися та розвивати школу, перебувають у безперервному процесі впровадження змін, часто не розрізняючи зміни, які лише прикрашають чи покращують вже існуючі процеси, від змін, які можуть перевести школу на якісно інший рівень розвитку.

МОН розробило порядок проведення аудиту шкіл

Міністерство освіти представило для громадського обговорення Порядок проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти.

Слушна пропозиція

Автор: Віктор Громовий, освітній експерт, заслужений вчитель України.

От коли в далекі 90-ті система освіти опинилась у надзвичайно продуктивному стані на межі хаосу, я, як молодий і нахабний директор новоствореної на базі Кіровоградської школи №5 гімназії, міг дозволити собі сказати нашому першому шкільному психологові (психологині по-гендерночутливому): Ірино Ярославівно, мене абсолютно не цікавлять ті папери, якими намагаються вас навантажити тітки з міськвно.

МОЗ презентувало нові санітарні норми для шкіл

Міністерство охорони здоров'я у співпраці з Міністерством освіти розробило нові санітарні норми для українських шкіл. Відповідний документ запропонований для громадського обговорення.

Комедія під назвою «реформи»

Правда про наболіле...

Про опорні школи по-українськи
Автор: Ольга Халепа, вчитель, громадський діяч.

Опорні школи… Очевидним фактом є те, що особи, які управляють країною (торгують, тримають, кришують – оберіть своє бачення), просто офігіли! Так, так, офігіли! Адже, знищуючи країну більше двох десятиліть, як черви яблуко зсередини, два десятки років нав’язуючи російську пропаганду та виховуючи на радянських принципах і рухаючи країну, у «найкращому випадку», під окупацію, а в найгіршому просто до прірви повної руйнації, ніхто із них не очікував, що в ослабленій, підточеній, прогнилій системі підніметься така хвиля патріотизму, що буде змітати все на своєму шляху, стільки стало тієї сили, задля реалізації національної ідеї та збереження незалежності країни.

Це був повний провал і крах розрахунків тих, хто управляв (торгував, зливав, кришував – обери своє бачення) країною. Звісно, такого допустити більше не можна, адже такі прорахунки дозволили виховати у родинах, громадських організаціях, у школах врешті-решт, людей, що стали на заваді реалізації планів Крісловладців, будованих десятиліттями.

Що ж ми будемо мати завтра? Це легко передбачити, аналізуючи «новаторські» реформи у різних сферах нашого життя. Наприклад, так звана реформа освіти і казочки про опорні школи. Так, вони і правда будуть оснащені суперкабінетами, так, на них будуть списані десятки мільйонів гривень, так, будуть підписані дозволи височайшими комісіями і відкриття показані на місцевих провладних телеканалах , а що ми будемо мати насправді?

"Дякую"-вийшло з моди?

В. Громовий: жодного дня законної відпустки на роботі!

От так! І не надумайте виставляти свої фото на морі в купальніках. Одна вже вихователька довиставлялась... А от Ганна Юріївна (див. фото) є педагогічною «Пашею Ангеліною*» сучасності, тож: дівчата, за швабру!

МОН хоче знати про проблеми підвищення кваліфікації вчителів

Міністерство освіти разом з освітньою ініціативою EdCamp Ukraine розпочинають онлайн-опитування щодо підвищення кваліфікації та сертифікації педагогів. Далі

Як МОН планує змінити освіту в школі

Міністерство освіти та науки України винесло на громадське обговорення проект закону «Про повну загальну середню освіту». Документ визначає правила вступу дитини у школу, забороняє будь-які платні заходи під час освітнього процесу та визначає тривалість навчання у школі та скільки повинен тривати урок для кожного класу. «Українська правда. Життя» розповідає про частину новацій, які чекають на українців у разі ухвалення законопроекту. Далі

Нові підручники української літератури для 10 класу

Профільний рівень, рівень стандарту.

Володимир Бахрушин: що насправді змінилося

Автор: Володимир Бахрушин, головний експерт групи «Освіта» Реанімаційного пакету реформ.
Одним з найбільш гарячих питань, що стосуються освіти, сьогодні є порядок зарахування учнів до початкової школи. При цьому багато учасників цих дискусій пишуть про зміни, через які діти не можуть потрапити до обраної батьками школи. Насамперед, через запровадження території обслуговування шкіл. Що насправді змінилося. Порівнюємо дві норми.

Закон України «Про загальну середню освіту» (редакція 13.05.1999):

«Стаття 18. Зарахування учнів

Винні однаково всі?

Автор: Олеся Калинич, вчитель, Хустська гімназія-інтернат.
І знову про вчителів
Напевно, кожен уже знайомий із відео (його вранці демонстрували навіть у «Сніданку з 1+1»), коли вчителька ображає учня. Цікавою є реакція однокласників - ледве стримують сміх.
Нікого не беруся захищати, тим більше не підтримую образливі слова на адресу учнів. Але я вчителька, особа зацікавлена, тому в цій ситуації нехай говорять діти.

Ласкаво просимо чи стороннім вхід заборонено

Автор: Володимир Онацький, заступник директора школи з навчально-виховної роботи.

Мені часто доводиться чути на різних форумах запитання від колег та батьків учнів: «А чи має право, чи може адміністрація навчального закладу прийти на урок до вчителя без попередження? А чи можуть батьки прийти на урок у клас, де навчаються їх діти?»

МОН готує базу для інклюзивно-ресурсних центрів

Міністерство освіти і науки пропонує для громадського обговорення проект наказу «Про примірний перелік вимог до оснащення кабінетів інклюзивно-ресурсних центрів для надання психолого-педагогічної допомоги дітям з особливими освітніми потребами».

МОН проводить опитування щодо груп продовженого дня

Міністерство освіти запрошує батьків молодших школярів та учителів долучитись до опитування щодо роботи груп продовженого дня у навчальних закладах.

Автори опитування наголошують, що метою опитування є вдосконалення порядку створення груп подовженого дня у школах, а його результати будуть враховані при підготовці відповідного проекту документа.

Опитування містить декілька запитань щодо функціонування шкільних груп подовженого дня. Відповіді можна надати до 1 квітня.

ПЕРЕЙТИ ДО ОПИТУВАННЯ

Освіта.ua
02.03.2018

Інноваційний розвиток районних (міських) методичних кабінетів і центрів як науково-методичних установ

Основні напрями подальшого розвитку освітньої галузі в Україні визначені Національною стратегією розвитку освіти на період до 2021 року.
Успішна реалізація передбачених Стратегією завдань залежить від цілого комплексу заходів, у тому числі й від успішної взаємодії районних (міських) методичних кабінетів та органів управління освітою. Далі

Шановні колеги! А яка Ваша оцінка нашої роботи?

Обговорюємо!

Автор: Володимир Бєлий, заступник директора з НВР, фізико-технічний ліцей м. Херсона.

Очевидною є офіційна робоча місія методкабінетів у системі загальної середньої освіти. Методисти отримують зарплату для того, щоб допомагали вчителям запрацювати щораз більш ефективніше та на більш сучасному рівні вимог.

Неочевидним чомусь стало те, що допомагати вони мають власними «руками та головою», а не перевірками вчителів чи нав’язуванням проведення показових уроків одними вчителями для повчання інших. Не питаючи останніх, чи саме цього вони потребують. Вже не кажучи про недопустимість втягування вчителів у «пащу бюрократозавра».

Чим методисти могли б допомогти вчителям?

По-перше, запровадити розклад власних індивідуально-групових консультацій задля допомоги у питаннях чи вправах зі змісту ЗНО попередніх років чи з інших особистих проблем вчителів-практиків.

По-друге, що є зараз ще більш актуальним – розробити учнівські завдання новітні, тобто компетентісно-, творчо-, проектно-, інтегровано-спрямовані, щоб вчителі-практики мали з чого вибирати, дивлячись з потреб програмної теми та вікового рівня своїх учнів. І чим більше та різних їх буде, тим краще для вчителів, їхніх учнів та системи освіти загалом.

Адже є більш ніж очевидним, що для розробки такої бази завдань:

• якийсь вчитель не має достатньої кваліфікації;
• якийсь не має впевненості у власних здібностях;
• якийсь не має часу та сил, хоча й зміг би;
• якийсь, може, й має все для того, але з різних причин не збирається за те братися;
• якийсь, може, і здатен створити, але без оплати такої роботи вважає за краще працювати з учнями індивідуально за додаткову плату;
• якийсь, може, навіть і створює такі вправи, але в умовах, коли його роботу не можуть/не хочуть оплатити, не стане ділитися з колегами тощо.

У той же час, у методиста для цієї роботи є все – вища категорія, звання «Вчитель-методист», солідний стаж практичної роботи у школі і, головне, - постійний з року в рік робочий час та заробітна платня.

Чому не роблять?

А організатори його діяльності, що оплачується за кошти громади, НЕ СТАВЛЯТЬ такого робочого завдання!

ЧОМУ?

Питання передбачає спершу відповіді на інше питання: «А кому, власне, його адресувати?»