Жінки Шевченкової долі…
І не зірки, і не квітки.
Не манекени злотоголі,
І все ж, незвичні ті жінки.
Вони були в його житті,
Чужі й миттєво дорогі.
В буденній підлості і в дикій суєті
Такі безвольні й вольові.
Їх не судімо, бо не в цьому суть,
Поету подавали лиш надії.
І все ж не кожній випало би буть
Жінкою Шевченкової мрії.
Учні повідомили про тих жінок, які залишили помітний слід у житті Великого Кобзаря, прочитали поезії Т. Шевченка, присвячені їм.
У літературній вітальні учениця 11 класу Максименко Юлія прочитала власні поезії, а її однокласниці Максименко Ірина та Чепель Юлія – поезії своєї учительки Чемерис Г. Т.
Немає коментарів:
Дописати коментар