Особливості проведення PISA-2018 в Україні

За матеріалами сайту Управління освіти і науки Чернігівської ОДА:

20 грудня 2016 року на базі Київського регіонального центру оцінювання якості освіти відбулась регіональна нарада «Особливості проведення PISA-2018 в Україні».

Учасниками наради від ЧОІППО імені К.Д.Ушинського були:

Лисенко І.В., проректор з науково-методичної роботи; Ячний Г.М., завідувач відділу природничо-математичних дисциплін; Євтушенко Н.В, викладач кафедри природничо-математичних дисциплін та методики їх викладання, методист відділу природничо-математичних дисциплін; Іллєнко Ю.М., методист відділу моніторингу якості освіти, зовнішнього незалежного оцінювання та атестації закладів освіти.

Про особливості проведення міжнародного порівняльні дослідження оцінювання якості з присутніми спілкувалась національний координатор PISA-2018 в Україні Тетяна Вакуленко.

Країна, зацікавлена в участі у таких дослідженнях, може обрати одне або декілька – зі значного переліку: TIMSS, PIRLS, PISA, CIVIC, ICILS тощо. Усі вони значно відрізняються за направленістю, змістом, організацією, періодичністю тощо, об’єднує ці дослідження те, що усі вони можуть бути використані як каталізатор удосконалень освітніх систем.

1. Загальна інформація про дослідження

У 2016 році Україна долучилася до одного з найбільш масових міжнародних досліджень якості освіти – PISA. У поточному циклі проекту, який почався 2015 року й завершиться в 2018 році, візьмуть участь понад 80 країн та економік (деякі країни беруть участь як ціла держава і плюс окремо столиця, деякі – лише столицею, інші – окремими штатами). Назва дослідження PISA розшифровується як Programme for International Student Assessment (Програма міжнародного оцінювання учнів). Це дослідження створено за ініціативою Організації економічного співробітництва й розвитку, ОЕСР (Organisation for Economic Co-operation and Development, OECD).

Програма не орієнтується на стандарти освіти окремих країн, натомість зосереджується на найважливіших напрямках навчання, а саме: читацька грамотність (reading literacy), математична грамотність (mathematical literacy) та природничо-наукова грамотність (natural sciences).

PISA проводиться раз на три роки, у кожному трирічному циклі приділяється особлива увага одній з дисциплін, яка визначається як провідна (основна) галузь оцінювання. Ідеться про зосередження на змісті певної галузі в матеріалах з тестування та в матеріалах опитувальника PISA. Так, читацька грамотність була провідною галуззю в 2000 та 2009 роках і буде провідною 2018 року; математика – у 2003 та 2012 роках; природничі дисципліни – у 2006 й 2015 роках.

В Україні за організацію й проведення дослідження відповідає Український центр оцінювання якості освіти та регіональні центри оцінювання якості освіти, а за підготовку національного звіту за його результатами – Інститут освітньої аналітики.

У кожній області було обрано регіонального координатора дослідження, який займатиметься питаннями розповсюдження інформації про програму, організацією взаємодії з навчальними закладами, координуванням дій різних залучених осіб та організацій, моніторингом стану підготовки до дослідження в області, роботою з представниками регіональних засобів масової інформації.

2. Хто братиме участь у дослідженні?

Базова кількість учасників вибірки дослідження в Україні 2018 року становить близько 5 000 осіб, а у пілотному дослідженні 2017 року кількість учасників вибірки становить близько 3 000 осіб.

Тестування проходитимуть 15-річні підлітки незалежно від того, у якому класі вони навчаються. В Україні такий підхід ще не використовувався, адже в 2007 й 2011 роках у нас проводилося дослідження TIMSS і учасниками його були всі учні певного класу: восьмого – 2007 й 2011 років та четвертого – 2007 року.

Так, у пілотному дослідженні (травень 2017 року) до вибіркової сукупності потраплять всі підлітки 2001 року народження, а до основного дослідження (травень 2018) 2002 року народження. PISA має надзвичайно точно описані стандарти організації й проведення дослідження та звітування за його результатами. Країни, які не дотримуються цих стандартів, виключаються з дослідження без додаткових пояснень. Щодо вибірки дослідження, то вона є неупередженою та стандартизованою.

Фінальним етапом формування вибірки буде завдання, відповідно до якого українська сторона представить списки всіх навчальних закладів країни, де навчаються 15-річні підлітки (а це загальноосвітні школи, ліцеї, гімназії, професійно-технічні навчальні заклади, коледжі тощо), додавши до них їхні характеристики. За цими даними міжнародні партнери визначать список навчальних закладів-учасників, після чого в цих навчальних закладах випадковим чином будуть обрані підлітки, які пройдуть тестування.

3. Паперовий формат тестування.

В Україні буде використано паперовий формат тестування. Цей формат тестування передбачає формування 12 різних зошитів для учнів (індивідуальних), тобто майже кожен учень в аудиторії отримає унікальний набір завдань, що дозволить уникнути списування, підказок з боку інструкторів тощо. Кожен зошит складатиметься з кластерів (добірок) завдань з читання (провідної галузі – 50%, 2 добірки), математики та природничих наук (50%, 2 добірки). Кожна дитина виконуватиме тест 120 хвилин (2*60хв). Тестування буде проведено двома мовами: українською та російською.

4. Тести програми

Іншою визначною рисою програми є її підхід до змісту когнітивної частини дослідження. У кожному циклі програми розробляються нові тестові завдання, які дозволяють більш точно та глибоко вивчити навчальну успішність учнів. Розробниками тестових завдань є представники понад 40 країн світу. Вони співпрацюють разом для отримання тестових завдань, які відповідають програмі дослідження, а також максимально висвітлюють особливості освітніх систем різних частин світу. З метою локалізації ці завдання проходять надзвичайно складну процедуру перекладу й адаптування, яка передбачає переклад двома незалежними перекладачами, узгодження вітчизняними, а також міжнародними експертами, обговорення можливих адаптувань з фахівцями-лінгвістами та спеціалістами в галузі психометрії. Проходження всіх зазначених процедур займає майже півроку, але саме вони дозволяють уніфікувати інструменти 70 країн світу.

Українські фахівці вже долучилися до процесу підготовки текстів завдань українською мовою, на сьогодні були перекладені й адаптовані трендові завдання програми й відбувається процес їхнього узгодження в межах країни та з міжнародними експертами.

Значущість PISA визначається не лише згаданими процедурами написання, перекладу та адаптування тестових завдань, але й підходом до розширення змістовних доменів. Так, у поточному циклі дослідження було запропоновано нову галузь – глобальна компетентність. Існування цієї галузі відбиває специфіку суспільств сучасного світу, які стають дедалі більш глобальними, взаємопов’язаними та взаємозалежними Сьогодні глобальної компетентності потребують багато людей в усьому світі, вона й надалі буде потрібна: молоді люди стикатимуться з глобальними середовищами, відіграватимуть у них активну роль упродовж свого життя незалежно від місця їхнього народження, навчання, роботи або проживання. Зауважимо, що цей домен доступний лише для країн з комп’ютерним форматом тестування.

На прохання Секретаріату ОЕСР у поточному циклі дослідження пропонується також оцінювання фінансової грамотності учнів. Цей домен дослідження є доступним лише для країн, які обрали участь у комп’ютерному форматі тестування. Основною метою галузі є визначення сформованості в учнів знань та розуміння поняття «фінанси», рівень мотивації та сформованості умінь до використання цих знань й умінь під час прийняття ефективних рішень у різноманітних життєвих ситуаціях, пов’язаних із фінансовими питаннями; набуття здатності до покращення як власного соціально-економічного стану, так і стану своєї країни, а також до участі в економічному житті країни й світу.

5. Опитувальники програми

Окрім тестових завдань, PISA використовує так звані контекстні опитувальники, які дозволяють зібрати фонові дані про учнів. Це уможливлює отримання повноцінної інформації про систему освіти в країні, визначити вплив різних чинників на якість освіти, здійснити заходи щодо удосконалення освітніх практик. Серед чинників, які вивчаються в програмі, найважливіші такі: піклування про учнів з боку батьків та їхня підтримка, навчання в ранньому дитинстві, наявність мотивації до навчання, залучення до читання, інтерес до математики, задоволення від наукового пізнання, повага до інших, а також здатність регулювати свою власну навчальну поведінку. Крім того, опитування з’ясовує вплив на умови життя учнів міграційних процесів в їхній країні, характеру здійснюваної гендерної політики, соціально-економічного стану країни.

Участь в опитуванні беруть не тільки учні, але й адміністрація шкіл, а також батьки. Надана ними інформація використовується для аналізу отриманих учнями результатів на тлі рівня і якості шкільного викладання й організації шкільної освіти, як-от: кваліфікація вчителів, ефективно організовані навчальні плани, практика викладання, час на навчання як безпосередньо у школі, так і поза її межами, контроль якості шкільних процесів, їхній моніторинг, питання лідерства, шкільне управління, залучення батьків до участі в шкільному житті, мікроклімат у школі, загальні цінності, очікування високих досягнень, взаємодія та взаємна підтримка, показники рівня відсіву в школах тощо.

Під час проведення основного етапу дослідження PISA 2018 буде впроваджено два обов’язкові опитувальника для кожної з країн-учасниць: «Опитувальник для учнів», на заповнення якого надається близько 35 хвилин, та «Опитувальник для адміністрації навчальних закладів», час заповнення якого становить 45 хвилин. Опитувальники охоплюють широке коло контекстних даних. Модель опитувальників є стабільною: опитувальник для учнів заповнюється кожним учнем, опитувальник же для адміністрації навчальних закладів – директорами відповідних навчальних закладів.



PISA 2018 пропонує учням також додаткові опитувальники: «Опитувальник про освітній вибір» (10 хвилин), «Опитувальник про володіння ІКТ» (10 хвилин) та «Опитувальник про благополуччя» (15 хвилин). Також PISA 2018 додатково пропонує «Опитувальник для вчителів» і «Опитувальник для батьків». «Опитувальник для учнів» та «Опитувальник для шкіл» будуть доступними як у комп’ютерному, так і в паперовому вигляді: форма проведення опитування має збігатися з формою тестування, яку було обрано країною для участі в PISA 2018. Усі додаткові опитувальники, окрім опитувальника для батьків, який є виключно паперовим, є комп’ютерними. Крім того, для країн, які братимуть участь у тестуванні з фінансової грамотності, є додатковий 8-10-хвилинний «Опитувальник про фінансову грамотність».